Financial Times опублікував матеріал, у якому Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) названо різновидом тарифного захисту європейських виробників, попри позиціонування ЄС цього механізму як кліматичного інструмента. Від 1 січня 2026 року CBAM у повному обсязі застосовується до української продукції, а автором тексту є посол США при ЄС.
Послідовність підтверджених фактів
- CBAM фактично є різновидом тарифного захисту європейських виробників, хоча ЄС позиціонує його як кліматичний інструмент.
- Автор порівнює CBAM з американськими митами на сталь та алюміній, запровадженими з міркувань національної безпеки.
- На думку автора, обидва механізми мають схожу економічну мету — підвищити вартість імпорту та захистити внутрішніх виробників від іноземної конкуренції.
- Автор наголошує: «Тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву».
Економічний механізм CBAM
CBAM передбачає, що імпортери сталі, алюмінію та низки інших товарів мають сплачувати за вбудовані в продукцію викиди CO₂ через придбання відповідних сертифікатів. Вартість сертифікатів прив’язана до ціни вуглецю в ЄС і наразі становить близько 80 євро за тонну CO₂. Механізм створює додаткові витрати для імпортної продукції та захищає європейських виробників, які вже сплачують за викиди в рамках системи торгівлі квотами ЄС.
Наслідки для України та позиція Брюсселя
Україна не мала жодної можливості проводити екологічну модернізацію за умов повномасштабного вторгнення та терору Росії проти енергетики і промисловості. За оцінкою автора, розширення переліку товарів CBAM суперечить зобов’язанням ЄС щодо скорочення промислових тарифів і нетарифних бар’єрів, а Брюссель ризикує втратити довіру як прихильник правил міжнародної торгівлі, критикуючи одночасно протекціонізм США і застосовуючи аналогічний інструмент.
Залишити відповідь